ПОХОДЖЕННЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Коментарі
4 відповіді до “ПОХОДЖЕННЯ ТЕАТРАЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ ПОЛЬСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ”
-
Авторка вдало підмітила тенденцію польської мови до збереження оригінальної форми запозичень та активність калькування в українській, що є важливим спостереженням для подальших досліджень у галузі контактної лінгвістики. Однак цікаво було би також додати у роботу відповідь на питання, як сучасні процеси глобалізації й дигіталізації впливають на динаміку театральної термінології у XXI столітті. Чи не спостерігається тенденція витіснення традиційних європейських запозичень англіцизмами в обох мовах?
-
Власне англіцизми досить таки агресивно входять у щоденний вжиток. Театральна лексика не є винятком і багато сучасних термінів мають англійські корені.
-
-
Дуже вдалий і змістовний огляд розвитку театральної лексики у польській та українській мовах. Як автор зазначає, формування термінології відбувалося під впливом різних мовних етапів — від італійських запозичень доби комедії дель арте (scena/сцена, aktor/актор, pantomima/пантоміма) до французьких (repertuar/репертуар, premiera/прем’єра) та німецьких (statysta/статист, sufler/суфлер). Дуже цікаво простежено сучасну англійську експансію (casting, performans, warsztaty/воркшоп) та тенденцію української мови до калькування (театр одного актора, світлотехнік). Лаконічно, логічно й інформативно!
-
Дякуємо за коментар!
-
Залишити коментар до Ольга Романко Скасувати коментар