ПРОБЛЕМИ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ
Коментарі
3 відповіді до “ПРОБЛЕМИ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ТЕКСТІВ”
-
Авторка переконливо демонструє, що машинний переклад може бути корисним інструментом лише за умови контролю з боку фахівця, оскільки навіть найсучасніші системи не здатні адекватно відтворювати термінологічну точність і стилістичну норму науково-технічного дискурсу.
Особливо цікавим є наведене порівняння результатів перекладу DeepL і варіанта перекладу людиною – воно яскраво ілюструє потребу у філологічній компетентності перекладача. Хотілося б побачити продовження дослідження аналізу помилок інших систем, наприклад ChatGPT чи Google Translate, у різних технічних галузях.З повагою,
доц. Оксана Гордій -
У статті порушена надзвичайно актуальна проблематика машинного перекладу науково-технічних текстів в умовах стрімкого розвитку автоматизованих систем опрацювання мови. Автор слушно звертає увагу на те, що специфіка галузевих текстів визначається високим ступенем термінологічної насиченості, стандартизацією синтаксичних конструкцій та необхідністю точного відтворення логіко-понятійної структури. Саме ці характеристики ускладнюють роботу стандартних алгоритмів машинного перекладу, які часто демонструють недостатню чутливість до контексту, не розрізняють варіантних термінів та помилково інтерпретують омонімічні або багатозначні одиниці. Особливої уваги заслуговує аналіз перекладу фрагменту науково-технічного тексту за допомогою машинного перекладу та людського. Рекомендую при подальших дослідженнях залучити різні перекладацькі програми для перекладу одного і того ж фрагменту для демонстрації програми з найбільш вдалим перекладом.
-
Дякую вам, п. Наталіє та п. Анастасіє, за надзвичайно цікаву й актуальну доповідь, присвячену проблемам машинного перекладу науково-технічних текстів. Авторки вдало окреслили ключові труднощі, з якими стикаються автоматизовані перекладацькі системи, та переконливо показали, що навіть найрозвиненіші інструменти, як-от DeepL чи ChatGPT, не можуть повністю замінити людську компетентність. Особливо цінним є наведене порівняння машинного та «живого» перекладу, яке чітко демонструє значення фахової підготовки перекладача у збереженні точності, логічної зв’язності та стилістичної відповідності тексту.
Було б цікаво побачити подальше дослідження, спрямоване на порівняння ефективності різних систем машинного перекладу в окремих технічних галузях.З повагою,
Ганна Столяр
Залишити відповідь