СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У МІЖКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ПІСЛЯ 2022 РОКУ

Коментарі

4 відповіді до “СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У МІЖКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ПІСЛЯ 2022 РОКУ”

  1. Аватар Дарія
    Дарія

    Було б цікаво поруч з відомими прізвищами прослідкувати появу нових облич, які з’явилися саме у воєнний час, і які виносять українську мову за межі України і проштовхують її вивчення в інших країнах.

  2. Аватар Людмила Русанова
    Людмила Русанова

    Дуже цікавою виглядає ідея української мови як інструмента культурної дипломатії. Це підкреслює її роль у формуванні позитивного іміджу держави й у розвитку м’якої сили України у світі.
    Хотілося б поставити запитання для подальших роздумів: Чи можна говорити про появу нових моделей мовної ідентичності українців за кордоном після 2022 року? Наприклад, чи змінюється статус української мови серед діаспори та нових хвиль еміграції – від мови побутового спілкування до мови культурного престижу?

  3. Аватар Ольга Янишин
    Ольга Янишин

    Дякую, п. Наталю, за надзвичайно актуальну доповідь, яка висвітлює безпрецедентне піднесення статусу української мови у міжкультурному просторі після 2022 р. Цікаво було ознайомитися зі змінами в освітній політиці Польщі, Німеччини, Франції та прикладами інституційної підтримки нашої мови. Це не просто констатація інтересу, а демонстрація законодавчого закріплення статусу української мови у міжнародному освітньому просторі, що є ключовою ознакою її стійкого утвердження. Глибоко розкриває символічне значення надане визначення української мови як “мови свободи” та маркера національної ідентичності.
    Цікаво було б дізнатися, чи Ви плануєте проаналізувати якісні зміни в самому контенті, зокрема дослідити, як саме сучасні суспільно-політичні реалії (війна, травма, стійкість) впливають на формування нового образу України та її мови у світі?

  4. Аватар Демчина Любов
    Демчина Любов

    Стаття присвячена надзвичайно актуальній темі – розвитку та міжнародному утвердженню української мови в умовах повномасштабної війни. Автор ґрунтовно висвітлює посилення ролі української як символу національної ідентичності та культурного опору, а також розкриває механізми її популяризації у світовому міжкультурному просторі.
    Особливо цінним є аналіз нормативно-правових змін у європейських країнах, які запровадили вивчення української мови як іноземної, а також приклади діяльності університетів і культурних інституцій, що сприяють її поширенню. Позитивним аспектом є також висвітлення процесів цифровізації мовного навчання – створення онлайн-курсів, подкастів, платформ і програм, що розширюють аудиторію вивчення української у світі. Це свідчить про інтеграцію мовної політики України в сучасний цифровий простір.
    Загалом публікація має значну наукову й практичну цінність, оскільки розкриває динаміку становлення української мови як складової світового міжкультурного простору та сприяє формуванню позитивного іміджу України у світі.

Залишити коментар до Дарія Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *